НАПАД ЧЕРЕЗ ВIТАННЯ «ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ»: РОЗБIР IСЛАМСЬКИХ ПЕРШОДЖЕРЕЛ

Одразу скажемо: в iсламi немає прямих закликiв до вбивства через невiру в аллага (куфр). Але теж немає заборони на вбиство невiрних — є тiльки заборона на вбивство мусульман.

Коран 4:92-93: І нехай віруючий не вбиває іншого віруючого — хіба незумисне. І хто помилково вб’є віруючого, то нехай звільнить віруючого раба і нехай сплатить належний викуп його родині — хіба тільки вони побажають роздати це як милостиню. А якщо цей віруючий був із ворожого до вас племені, то звільніть віруючого раба. А якщо він був із племені, між вами і між яким є договір, то слід сплатити належний викуп його родині та звільнити віруючого раба. Якщо хто не в змозі зробити це, то нехай тримає піст два наступних місяці задля каяття перед Аллагом! Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!

А хто вб’є віруючого навмисне, тому відплатою буде геєна, де він буде довіку! Аллаг розгнівається на нього і прокляне Його! Приготовано для нього велику кару!

Що йдеться про це в хадисах?

Сахiх Бухарi 6915: Передав Абу Джухайфа:
Я запитав Алі: «Чи є у вас якась Божественна література, окрім того, що є в Корані?» Або, як колись сказала Уйяйна: «Окрім того, що є у людей?» Алі сказав: «Клянусь Тим, Хто змусив зерно прорости та створив душу, у нас немає нічого, окрім того, що є в Корані, та здатності (дару) розуміння Книги Аллаха, якою Він може наділити людину, і того, що написано на цьому аркуші паперу». Я запитав: «Що на цьому аркуші?» Він відповів: «Правові норми щодо Дії (кровавих грошей) та (викупу за) звільнення полонених, а також рішення про те, що жодного мусульманина не слід вбивати в Кісасі (рівність у покаранні) за вбивство кафіра (невіруючого).»


Може здатися, що в коранi є аят, який забороняє вбивство всiх у тому числi невiрних — 5:32. Але якщо почитати наступний аят, становиться зрозумiло, що не все так однозначно.

Коран 5:32-33 Із цієї причини наказали Ми синам Ісраїля: «Якщо хтось уб’є душу не як помсту за душу й не як помсту за нечестя на землі, то це прирівнюється до вбивства всіх людей. А хто вбереже душу, той наче збереже життя всім людям». Так, істинно, приходили до них посланці з ясними доказами. Але й після цього багато хто з них чинить гріх на землі!
Воістину, відплатять тим, які воюють проти Аллага і Посланця Його та чинять безчестя на землі — будуть вони вбиті чи розіп’яті, або будуть відрубані руки та ноги їхні, чи вигнані будуть вони із землі. Це їм ганьба в земному житті та кара велика в житті наступному!

Потрiбно уточнити, як в корани розумiють слово «безчестя» — це може бути в тому числi й декларування своєї невiри.

Теж можна подумати, що в насильницьких аятах йдется про воєннi часи. Але в коранi є чiткий крiтерiй завершення боротьби проти невiри в аллага (проти куфра).

Коран 8:38-39. Скажи тим, які не вірують, що, коли зупиняться вони, то їм простять їхнє минуле. Та якщо вони знову повернуться до свого, то вже був приклад давніх!
Боріться з ними, доки не зникне смута і релігія не буде цілком належати Аллагу. А якщо вони зупиняться, то Аллаг бачить, що вони роблять!

Сахiх Муслiм 20: Передано від Абу Хурайри, що коли Посланник Аллаха (мир йому і благословення) помер, і Абу Бакр був призначений його наступником (халіфом), ті з арабів, які хотіли стати відступниками, стали відступниками. Умар ібн Хаттаб сказав Абу Бакру:
Навіщо ти воюєш проти людей, коли Посланник Аллаха заявив: Мені наказано воювати проти людей, доки вони не скажуть: «Немає Ьога, крім аллаха», і тому, хто сповідує це, надається повний захист його майна та життя від мого імені, окрім права? Його (інші) справи залежать від Аллаха. На це Абу Бакр сказав: «Клянусь Аллахом, я неодмінно буду боротися проти того, хто відокремлює молитву від закяту, бо це обов'язок багатих. Клянусь Аллахом, я буду боротися проти них навіть за те, щоб отримати мотузку (яка використовується для зв'язування ніг верблюда), яку вони раніше давали Посланнику Аллаха (як закят), але тепер вони її стримали». Умар ібн Хаттаб зауважив: «Клянусь Аллахом, я не знайшов нічого, окрім того, що Аллах відкрив серце Абу Бакра для (розуміння виправдання) боротьби (проти тих, хто відмовився платити закят), і я повністю визнав, що (позиція Абу Бакра) була правильною».

Є випадок, коли все ж такi заборонено вбивати невiрного

Спочатку трiшки вступної iнформацiї: коли мусульмани захоплюють невiрних, вони проподнують загарбленим вибiр:
— або прийняти iслам
— або платити джизью за право сповiдувати власну релiгiю

Друга категорiя називається зiммi (або дiммi) — люди договора, якi сповiдують власну релiгiю, допоки дiє договiр та вони платять джизью.

Сунан абу Дауд, 4530 хадис: Кайс ібн Аббад розповів:
Я та Аштар пішли до Алі та сказали йому: Чи давав тобі Посланник Аллаха (мир йому і благословення) якісь настанови щодо чогось, чого він не давав людям загалом? Він відповів: Ні, окрім того, що міститься в цьому моєму документі. Мусаддад сказав: Потім він вийняв документ. Ахмад сказав: Документ з піхов свого меча. У ньому було написано: Життя всіх мусульман рівні; вони одна рука проти інших; найнижчий з них може гарантувати їхній захист. Будьте обережні, мусульманина не можна вбивати за невірного, а того, кому було дано заповіт, не можна вбивати, поки його заповіт діє. Якщо хтось впроваджує нововведення, він буде відповідати за нього. Якщо хтось впроваджує нововведення або дає притулок людині, яка впроваджує нововведення (в релігії), вона проклята Аллахом, Його ангелами та всіма людьми. Мусаддад сказав: Версія Ібн АбуУруби така: Він вийняв документ.