Верховна Рада ратифікувала "сторічну угоду" між Україною та Британією. Це унікальний документ, який означає інтеграцію України у західний світ та перетворення на регіональний центр стабільності.

Для Британії – це зміцнення позицій у Східній Європі, нові ринки та підтвердження статусу країни, яка стоїть на сторожі міжнародного права і демократії. А для світу – це прецедент про те, як можна підтримати країну, що стала жертвою агресії. І не лише зброєю.

Цей документ – одночасно і виклик, і можливості. Потенціал вигод від такого партнерства величезний. "Сторічна угода" вже сама по собі стала історичним явищем, яке демонструє силу міжнародного права і дружби навіть у найбуремніші часи. А ще - дає підґрунтя для оптимізму щодо майбутнього України та Британії у спільній родині вільних та успішних націй.

Відвідав міжнародну виставку DSEI 2025 у Лондоні – одну з найбільших світових подій у індустрії оборони та безпеки, де представлені нові технології для дій на суходолі, морі, у повітрі, космосі і кіберсфері.

Особливо приємно, що Україна тут представлена на високому рівні. Декілька десятків українських компаній демонструють інноваційні рішення, які традиційно викликають багато інтересу серед іноземних виробників.

Українська продукція є конкурентоспроможною, відповідає найвищим стандартам і доводить, що здатна задавати темп на світовому ринку.

Також є іноземні розробки, які напряму враховують досвід російсько-української війни, особливо щодо безпілотників, РЕБ та штучного інтелекту.

Поспілкувався і з нашими іноземними партнерами, які постачають новітнє озброєння для Сил оборони України. Деякі компанії відкривають офіси в Україні, тож маємо великий потенціал для розвитку і міжнародної співпраці, щоб посилити нашу обороноздатність.

Невдовзі у легендарному Королівському оперному театрі в Лондоні виступить російська сопрано Анна Нетребко. Та сама Анна Нетребко, яка була довіреною особою Путіна у 2012 році, а у 2014 році фотографувалася з прапором фейкової "Новоросії".

Бачити її на великій сцені у Британії, яка є одним з найбільших та найближчих наших союзників у війні проти Росії, -  боляче для українців.
Після чи не наймасовішого обстрілу Києва за весь час, у якому росіяни вбили немовля, знову бачимо це розмивання відповідальності та тези про "культура поза політикою".
 
Повернення таких фігур - це так чи інакше виправдання російської війни проти України та зневажання пам'яті тисяч загиблих українців. Тож ми тут говоримо не по цензуру, ми говоримо про правду і про пам'ять.
 
Намагався донести все це до британської аудиторії у колонці для Daily Mail. (https://www.dailymail.co.uk/news/article-15074981/VALERII-ZALUZHNYI-Russian-sopranos-voice-drown-cries-Ukrainians.html)

Сам вираз про готовність піти у розвідку каже майже про все. Бо у розвідці мало просто бути, потрібно бути надійним.
Спільнота сміливих і рішучих, а головне - розумних і надійних людей сьогодні святкує професійне свято.

Нова війна усе змінила. Змінилась і розвідка. Сьогодні це сплав надміцних і сміливих, хто знаходить ворога скрізь. І під водою, і на воді, і на суші, і в повітрі.
А ще це ті, хто не пропускає жодного біту в мільярдах інформації. Й інші, які з усього цього складають сенс. І ті, хто бачить сенс навіть там, де його не може бути.

Дякую вам, що були разом. Дякую, що змінювалися і розвивалися. Дякую за службу.
Низький уклін тим, хто загинув. Удачі тим, хто в строю.

Він жив діями, а не словами. Місією, а не посадами. Україною, яка була в його серці.

Його життя — це нагадування всім нам: незалежність тримається не на промовах, а на тих, хто готовий віддати за неї все.

Україна сьогодні прощається з Андрієм Парубієм. Патріотом і державником. Людиною, яка завжди йшла туди, де вирішувалася доля країни.

Велика втрата для всіх нас. Вічна пам’ять.
Найщиріші співчуття рідним.

Дякуємо.
Памʼятаємо.

Країна мужніх і нескорених.
Країна вільних.
Ми обрали боротьбу замість приниження.
Шлях складний. Але він єдиний веде до свободи.

З Днем Незалежності, сильна країно!

Для нас це не просто два кольори. Це клятва. Символ надії, віри, сміливості та героїзму.
Бо там, де наш прапор - там ми вдома. І ніхто у світі не розуміє ціну цього так, як ми.
З Днем Державного Прапора України!

.

Коли ми говоримо про перемогу, то часто уявляємо поле бою. Але справжня перемога - вона глибше. Вона починається з вибору - не зламатися. Вона починається з руху - навіть якщо цей рух болючий. Вона починається тоді, коли людина, пройшовши пекло, знаходить у собі сили не тільки жити - а знову світитися.

Це - українські ветерани, які приїхали на Чемпіонат з піклболу до Британії. Не просто команда, а амбасадори українського духу. Уособлення того, що ми називаємо “незламністю”.

Я знаю, що шлях кожного з вас був непростим. Але попри біль, поранення і втрати, ви знову і знову доводите собі та іншим: українці не здаються🇺🇦

Велика вдячність за службу, стійкість і за те, що ви продовжуєте жити🙏